В Україні досвід літнього табору, завжди був невід'ємною частинкою спогадів дитинства. Від нових друзів до несподіваних пригод — кілька тижнів у таборі були відпочинком від шкільних буднів, можливістю розслабитись, знайти нове хобі чи просто насолодитися природою з однолітками. Але цього року, оскільки українські діти вже третє літо проводять в умовах війни та мають гострі симптоми психологічної травми, вони потребують більше ніж звичайний відпочинок.
Маючи на меті їх благополуччя, ЮНЕСКО забезпечило майже 400 таборів в Україні психологічними іграми для підтримки соціального, емоційного, фізичного та когнітивного розвитку дітей.
Я сам з Миколаєва. Там напряжно жити, постійно тривоги, ракетні обстріли. Тут війна не відчувається. Я можу відпочити від усіх цих тривог, від щоденної рутини ховатися в укритті та виходити з нього.
На перший погляд це схоже на звичайну гру чи майстерню: діти збираються в коло, оточені картками з маленькими малюнками, аркушами паперу, які треба заповнити та розфарбувати, а поряд з ними вчитель, готовий пояснити правила. Те, що відбувається далі, по суті, є психологічною практикою, яка вчить дітей розуміти та справлятись зі своїми емоціями. Вона -одна з багатьох, запланованих на час табору. Діти віком від 10 до 17 років з цікавістю розглядають картки, готові дізнатися більше. При цьому дорослий у кімнаті уважно слухає їхні відповіді, відзначаючи, хто з дітей впевнений і відкритий, а кому згодом може знадобитися більше підтримки.
Багато з дітей, які були запрошені до таборів, втратили батьків, їхні родичі є діючими військовослужбовцями, ветеранами або пропали безвісти. Вони переживають втрату дому, друзів, масштабні відключення електроенергії, безсонні ночі, сповнені повітряних тривог і ракетних ударів. Тут вони мають можливість працювати з кваліфікованими психологами, які допомагають їм подолати негативні емоції, знизити рівень стресу та розробити стратегію адаптації до нових умов.
Табір допомагає мені зберігати спокій. Тут я насолоджуюсь моментом і забуваю про свої проблеми.
Одна з дівчат була змушена залишити рідне місто та переїхати до сестри, у той час як їх батьки залишилися Харкові, котрий знаходться під постійними обстрілами. Вона не могла спати, постійно сумувала за батьками і не мала настрою. Однак, після роботи з психологом у таборі з використанням карток емоційного розпізнавання та групових настільних ігор з однолітками, дівчинка стала спокійнішою, впевненішою та перестала концентруватися на відсутності батьків. Зрештою її сон та настрій покращились.
Ця літня ініціатива є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО з 2022 року, спрямованих на посилення психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в системі освіти України. За підтримки Японії ми вже навчаємо понад 7000 психологів і 20 000 вчителів по всій Україні для надання цих надзвичайно важливих послуг. Зараз, через численні літні табори, ми прагнемо підтримати добробут та внутрішню силу дітей.
Разом з партнерами, ЮНЕСКО покрило повну вартість 10 літніх таборів для 1000 дітей та забезпечило заходи та ігри для психічного здоров’я для ще 159 000 дітей у 380 локаціях по всій Україні. Ігри призначені для розвитку соціальних навичок, покращення емоційної обізнаності та зміцнення уваги, пам’яті та когнітивних навичок. Під уважним керівництвом вчителів, діти об’єднуються в команди та змагаються один з одним. Таким чином вони вчаться домовлятися, будувати стратегії, спілкуватися з іншими дітьми та справлятися як з перемогами так і з поразками.
Відвідуючи табір мій син більше навчився спілкуватися з різними дітьми. Тому що в класі це діти одні і ті ж, а в табір можуть приходити різні діти з різних класів, навіть з інших шкіл.
Він тут дійсно тиждень був без війни, тут в нього в таборі не було війни взагалі. Він каже, "мама, ані тривог немає, ані сирен немає", ані відключення світла в них не було. Генератори спрацьовували, як до війни в життя у них було. Він приїхав, психологічно відпочивши, скинув цей груз.
Діти надзвичайно витривалі, але вони також вразливі. Як би суспільство не намагалося їх захистити, реальність війни є невід’ємною частиною їхнього життя. Ми щиро радіємо, коли бачимо позитивні відгуки дітей про роботу наших таборів. Так, 98% учасників зазначили, що вони змогли опанувати нові життєві та необхідні їм навички і здатні справлятися з викликами та труднощами у повсякденному житті. 91% повідомили, що будуватимуть позитивні коупінгові стратегії при стресових ситуаціях. Це було нашим завданням і є найкращим результатом».
З початком нового навчального року українські діти продовжать зіштовхуватися з викликами. Однак підтримка психічного здоров'я, яку вони отримали в цих літніх таборах, дарує надію. Забезпечуючи молоді, стійкі уми навичками подолання труднощів, емоційною обізнаністю та відчуттям спільноти, табори закладають основи для тривалого зцілення та зростання. Це частина ширшої ініціативи ЮНЕСКО та партнерів, спрямованої на вирішення освітніх та психосоціальних потреб української молоді.
