Загальний рівень медіаграмотності в Україні за минулий рік знизився, згідно з Індексом медіаграмотності української ГО "Детектор медіа". Частка населення з рівнем медіаграмотності вище середнього зменшилася з 81% до 76%. Молодь віком 18-25 років демонструє вищий рівень медіаграмотності завдяки впевненим навичкам та вмінням у цифровій сфері, в той час як старша вікова група 56-65 років має значно нижчі показники. Це підтверджується й висновками досліджень, які свідчать, що українці дедалі більше споживають новини через соціальні мережі, і все менше користуються новинними вебсайтами.
У співпраці з "Детектором медіа" ЮНЕСКО запустила кампанію "Медіаграмотність - це свобода", яка підкреслює важливість медіа- та інформаційної грамотності та допомагає українцям орієнтуватися в інформаційному потоці.
Кампанія включає поширення простих правил медіаграмотності та популяризацію критичного мислення через відомих українських блогерів, акторів і журналістів у соціальних мережах. Крім того, два відеоролики про медіаграмотність транслювалися на фасадах торговельних центрів Києва, у потягах "Укрзалізниці" та на національних телеканалах – іх побачили понад 12 мільйонів українців. Ці відео проводять аналогію між безпекою у споживанні інформації та іншими звичними практиками безпеки та турботи про себе – наприклад, надягати шапку в холодну погоду або переходити вулицю тільки на зелене світло.
Головний слоган кампанії простий: "Ти є тим, що ти споживаєш". Тобто, так само, як люди прагнуть харчуватися здоровою їжею, вони мають споживати перевірену та достовірну інформацію. Зрештою, критичне мислення – це забезпечення "здорового харчування" для розуму.
Медіаграмотність - це свобода
Ми всі покладаємося на інформацію, особливо під час війни. Коли ви отримуєте інформацію в соціальних мережах, найголовніше – зробити паузу й спитати себе: «Чи ця інформація перевірена? Хто є її джерелом? Хто автор? Чи всі факти перевірені й точні?». Подумайте над цими питаннями перш, ніж ділитися цією інформацією.
ЮНЕСКО та "Детектор медіа" розробили 7 правил медіаграмотності, щоб надати українцям необхідні навички. Вони є простими та зрозумілими інструкціями, які можна застосовувати щодня:
1. Розрізняйте факти та думки.
2. Читайте якісні медіа.
3. Аналізуйте заголовки.
4. Не поширюйте неперевірену інформацію.
5. Пам’ятайте про приватність та безпеку.
6. Намагайтеся зберігати спокій.
7. Перевіряйте відео та фото.
Медіаграмотність – це навичка, без якої неможливо орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі. Кампанія допомагає українцям зрозуміти, що перевіряти інформацію так само важливо, як і довіряти лише прозорим та перевіреним джерелам. І те, що ролик взяли в ротацію на найбільшому медіаекрані Європи, на фасаді ТРЦ «Гулівер», підкреслює масштаб і актуальність цієї ініціативи. Ми вже бачимо ефект від кампанії: більше людей не лише замислюються про джерела інформації, а й підтримують донатами незалежні медіа. Це важливий крок, адже критичне мислення має стати такою ж звичною дією, як мити руки перед їжею чи носити шапку взимку.
Окрім кампаній з медіа- та інформаційної грамотності, ЮНЕСКО також підтримує неформальні ініціативи, такі як Вечори критичного мислення у партнерстві з ГО "Фундація Суспільність". Кілька разів на місяць відомі українські громадські діячі, митці, музиканти та журналісти зустрічаються з аудиторією, щоб поділитися власними стратегіями підтримки інформаційної обізнаності.
Серед гостей Вечорів критичного мислення була і відома українська письменниця, публіцистка та філософиня Оксана Забужко. Вона наголосила на важливості розуміння як національної, так і глобальної історії для розвитку критичного мислення та ефективної комунікації.
Лауреатка Пулітцерівської премії, журналістка та продюсерка оскароносного фільму "20 днів у Маріуполі" Василиса Степаненко застерігала від емоційних реакцій на шокуючі повідомлення з медіа та підкреслила, що журналісти мають дотримуватися професійних стандартів і підкріплювати свої матеріали достовірними джерелами.
Український режисер і актор Олесь Санін наголосив: "Все, що здається нам очевидним, потребує перегляду".
Вечори критичного мислення стають своєрідним осередком свідомої молоді в Україні. Після основної частини заходу учасники зазвичай ще залишаються у медіадомівці та за чашкою кави чи чаю обговорюють почуте, діляться враженнями, розповідають кого хотіли б бачити на майбутніх Вечорах. Часто вони говорять, що після наших заходів переповідають основні тези Вечорів своїм рідним і друзям. Таким чином культура медіа- та інформаційної грамотності поширюється ще активніше всією Україною. Дуже приємно спостерігати, як наші зустрічі викликають щире зацікавлення аудиторії, а учасники приходять із друзями та одногрупниками.
За підтримки Японії ЮНЕСКО продовжує зусилля щодо зміцнення медіа- та інформаційної грамотності в Україні. Сприяючи розвитку критичного мислення та поширюючи навички медіа- та інформаційної грамотності в усій країні, ЮНЕСКО прагне надати людям змогу впевнено й свідомо орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі.
